Амазонка

Члени клубу "Київ ПОЕТажний", літстудії "Перехрестя" і ще купа випадкових людей вже чули мій вірш про амазонок із циклу "Афродита". Але та "Амазонка" грунтується на міфологічній версії, взаємини зі скіфами – в певній інтерпретації по Геродоту, а еротичне порозуміння з ними (ну, вся "Афродита" сповнена еротичних непристойностей!) досягається завдяки чарівному поясу Афродити, який опинився в руках її онучки-амазонки.
У мене був якийсь комплекс вини через те, що я написала про амазонок завідомо неправдиву (міфологічну) історію, то ж я вирішила виправитись і написала ще й історію появи амазонок за версією, яка мені видається історично більш вірогідною. От, якось так.
п.с. релігійним, слабонєрвним і неповнолітнім – читати не рекомендується.

 

Амазонка  

Що в тебе в серці, люта, як звір, амазонко?

Що в тобі плаче чи загнаним списом пече?

Втягнута лихом у чорну життєву воронку,

Чи ти ще здатна на сльози жіночі з очей?

Тепла галявина, сонце рум’яно світило,

З гуртом вернувся із ловів твій сплочений муж.

Як же так сталось, що потім порубане тіло

Ти упізнала в грязюці кривавих калюж?

Хто той один, що у центрі ворожої хмари

Ненависть ніс, переможно здіймаючи спис?

Так, через літо ти смертю його покарала,

Хоч він вже сім’ям у лоні твоєму проріс.

Чи пам’ятаєш, як змів твоїх чад під копита,

Кинув у трави тебе і заломлював руки?

Під його силою тільки й могла ти, що вити…

Чи ти ще здатна на спогади, жінко із луком?

Як починалось життя після хижих набігів,

Як твої руки тонкі узялися до зброї?

Скільки разів боронила ти затишне лігво,

Шлях заступаючи кожній м’язистій потворі?

Як ти навчилася діяти непримиримо?

Як гартувалася сила в тендітних руках?

Списа у груди ввігнати чи в очі – сокиру,

Кожному! Діво-воїтелько, он ти яка!

…Зуби чорніють, у м’язах всихається сила,

Сиве пасмо, мов зміючка, спадає над оком.

Як же ти вижила? Чи вберегла свого сина?

Жінко-праматінко, люта, як звір, амазонко.

2014 р.