Київ ПОЕТажний приймав гостей з Росії, Білорусі та Сходу України
Надворі літо і спека, більшість літературних осередків на канікулах. А Клуб «Київ ПОЕТажний» – в активі, проводить зустрічі, презентації, запрошує гостей, організовує заходи.
31 липня в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана «Київ ПОЕТажний» приймав гостей з Росії, Білорусі та Сходу України. Зустріч складалась із трьох блоків-презентацій та неформального спілкування за кавою.
Першим виступав Леонід Белянов – поет із Санкт-Петербурга. Він один з тих, хто вболіває за вільну Україну. Леонід Белянов відверто розповідав про шок, про мовчання, про ізоляцію, про мотивації петербуржців і росіян взагалі, які підтримують Україну. Розповідь була надзвичайно цікавою і насиченою подробицями. Коли чуєш це від першоджерела – розумієш, що ситуація не зовсім така, як інтерпретють її українські ЗМІ. Ми дізнались про «шкалу адекватності», за якою оцінюють нових знайомих, перш ніж перейти до більш відвертої розмови. Довідались, чому незгідні з режимом росіяни підтримують Україну і чому, маючи можливість, не змінили країну проживання. Ми в Україні уявляємо це спрощено, занадто спрощено, а часто й вороже. Тому живі зустрічі є корисними для розуміння один одного.
Леонід Белянов познайомив нас також зі своєю поезією – міцно збитими віршами з багатими пейзажами, складними сплетіннями і вправними алюзіями на різні епохи та історичні події. Спершу було презентовано поему «Мандельштам», якій передувала мало не лекція про поета і його переслідування радянським режимом. Здебільшого останнім рокам життя поета на засланнях, його програмним творам, дружині, що зберегла його творчий спадок, присвячена поема «Мандельштам». Далі були вибрані вірші різних років, а закінчив Белянов свій виступ добіркою творів «Реквіем», в яких розмірковує про трагічні події в Україні, співчуває, вболіває, підтримує.
Леонід Белянов
У другому блоці знайомств виступала Юлія Веприцька з Харкова, волонтерка. Вона також представила нам свої твори, але це була не головна мета її приїзду. Юлія Веприцька познайомила нас із воєнною прозою бійця ДУК «Правий сектор», який не розголошує своє ім’я, а в мережі публікується під нік-неймом «Разрыв непрерывности». Це коротка проза (оповідання) про війну без прикрас, по правилах і без. А головне – це живі історії людей у зоні бойових дій, побачені і пережиті автором. Так, у них багато натуралізму, але точно відтворені деталі. Постійна загроза вчить відчувати наповну, бачити об’ємно і різко, фіксувати дрібниці, на що не здатні паркетні письменники. А ще немає часу на патріотичний пафос і неважливі речі. Якість текстів перевищила мої очікувння, це справді талановито. Вони чіпляють з першого рядка і не відпускають до останнього, візуалізуючи в уяві все – від панорамних видів до найтонших деталей. Я чула, що в залі хтось починав плакати, хоча твір і не сльозливий (просто поріг чутливості у всіх різний). А головна дискусія, яка почалась після прочитання оповідань, зосередилась на тому, чи зважиться якесь видавництво таку прозу опублікувати і що саме може піддаватись цензурі (в т.ч. морально-етичні оцінки деяких вчинків, які не вписуються в пропагандовані шаблони). На мою скромну думку, оповідання цього автора (а їх є 15-20 творів) видадуть – і без цензури. Може, не зараз, але краще зараз.
Юлія Веприцька
Третій блок був присвячений новій книзі Василя Алоєва «Этот миг». Василь Алоєв відвідує клуб з перших зустрічей, а я його знала ще раніше по публікаціях на ХайВеї. Майстер іронічних віршів для дітей. Але збірка «Этот миг» містить багато серйозних дорослих творів, хоча «дитячий» розділ в ній також є.
Василь Алоєв – у минулому відомий спортсмен, нині заслужений тренер України, президент федерації пауерліфтингу України, тренер збірних команд. До написання віршів ставиться як до захоплення, але це від скромності. Його поетичні твори незаурядні, майстерно складені, часто грайливі, з іронією, а ще написані з добротою. Книга стала подарунком авторові до ювілею, а сам автор вирішив подарувати її усім бажаючим, яких в клубі в цей день виявилось багато. Тож спортивна сумка Василя Алоєва швидко схудла, а в мене теж є примірник книги з автографом. 
Олег Нікоф та Василь Алоєв
Серед присутніх в залі також були гості з інших регіонів (як майже завжди на наших зустрічах). Казкарка з Білорусі Алла Белькова була в Києві проїздом. Вона не презентувала свої книги для дітей, а лише показала.
Алла Белькова
Галина Рибачук-Прач з Вінниці – авторка кількох книг, в т.ч. книги для дітей, також була в Києві у власних справах. Вона вирішила відвідати наш клуб і зазнайомитись, що за кавою нам прекрасно вдалось.
Олег Максименко, який модерував нашу зустріч, ще й встигав фотографувати, за що ми йому дуже вдячні. Саме його світлинами ілюстровано цей матеріал. За фото Алли Белякової дякуємо Галині Рибачук-Прач. На заглавному фото Марат Страковський та Олег Нікоф.
А Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» не припиняє своєї літньої активності. Вже за кілька днів, а саме 6-7 серпня в Києві проходитиме міжнародний поетичний фестиваль «Інтереальність», співзасновником якого і, по суті, приймаючою стороною є «Київ ПОЕТажний». На фестиваль також завітають гості з Росії, Білорусі, Ізраїля та ін. країн, а також з різних регіонів України. Зокрема очікуємо делегації із Закарпаття і Донбасу.
Виступає Леонід Белянов
Юлія Веприцька та Олег Максименко через дорогу від бібліотеки ім. О.Шварцмана
